Бухгалтерський облік: перегляд предмету і назви професії

• Published in: Accounting & finance (Kiev, Ukraine) Vol. 87; pp. 36 - 44
• Main Authors: Zhuk, V M, Popko, Ye Yu, Shenderivska, Yu L
• Format: Journal Article
• Language: Ukrainian
• Published: Kiev Institute of Accounting and Finance 01.01.2020
• Subjects: Accountants; Accounting; Digital economy; Economic activity; Economic theory; Sustainable development
• ISSN: 2307-9878
• DOI: 10.33146/2307-9878-2020-1(87)-36-44

У статті досліджено невідповідність теоретичних і практичних уявлень щодо місії, предмету і назви фахівців бухгалтерської діяльності. Проведено узагальнення й групування облікових теорій за їх трактуванням змісту предмету бухгалтерського обліку. За ланцюгом «теорія-предмет-назва професії» з'ясовано базовий взаємозв’язок ідентифікації цих категорій в теорії бухгалтерського обліку. За ланцюгом «місія-предметна функціональність-назва професії» виявлено відмінне від теоретичних уявлень сприйняття на практиці категорій «предмет» і «назва фахівців» бухгалтерської діяльності. Виявлена діалектична поступальність розвитку бухгалтерської науки і практики. Встановлено, що відображенню фактів господарської діяльності як предмету обліку у нормативних теоріях відповідає низький рівень задіяння в управлінні фахівців з назвою «бухгалтер». Активна участь професії в управлінні кореспондує з позитивістськими теоріями, де предметом обліку є природа й соціально-економічні наслідки професійного вибору методології і методів відображення фактів господарської діяльності. На цьому етапі представники професії називаються «професійний бухгалтер», «фінансовий аналітик» тощо. Цифрова економіка формує нові вимоги, зосереджує предметну сутність на природі формування і використання облікового продукту як активу і товару. Цьому етапу має відповідати нова якість професії з назвою «інформаційний брокер» або «обліковий брокер». Інституціональна теорія бухгалтерського обліку за предмет бере природу обліково-інформаційного забезпечення довіри і керованості в соціально-економічному просторі. Ця теорія, як і сучасна практика, обґрунтовує необхідність перегляду не тільки змісту предмету, але і назви професії, визначає ключове місце її представників як «облікових гарантів» у цифровій економіці сталого розвитку. Перспективи подальших досліджень пропонується розглядати на філософських платформах «облікового інжинірингу» та «обліковогоімперіалізму».