Особливості регенерації шкіри тварин зрілого віку після опікової травми та застосування хітозанових плівок

• Published in: Morfolihii͡a Vol. 12; no. 4; pp. 48 - 54
• Main Authors: V. V. Kornienko, V. M. Holubnycha, E. V. Husak, O. V. Kalinkevich, O. M. Oleshko, A. V. Hapchenko, M. V. Pogorielov
• Format: Journal Article
• Language: Russian
• Published: Ministry of Health of Ukraine. Dnipropetrovsk Medical Academy 01.12.2018
• Subjects: гістологія; морфометрія; опіки; хітозан; цитологія
• ISSN: 1997-9665
• DOI: 10.26641/1997-9665.2018.4.48-54

Актуальність. Останніми роками отримані захисні ранові покриття з хітозану, що являють собою напівпроникну біологічну мембрану. Метою дослідження було вивчення морфофункціональних особливостей ділянки шкіри після опікової травми при використанні для загоєння рани хітозанових плівок. Методи. За допомогою комплексу цитологічних, планіметричних та гістоморфометричних методів досліджувалися основні закономірності перебігу репаративної регенерації опікових ран за умов застосування хітозанових плівок на білих лабораторних щурах-самцях зрілого (9 місяців) віку, яким моделювали опікову рану ІІІб ступеня. Тваринам експериментальної серії для місцевого лікування ран використовували хітозанові покриття з молекулярною масою 700 кДа та ступенем деацетилювання хітозану 87 %. Забір матеріалу для досліджень проводили на 1-шу, 3-тю, 7-му, 14-ту та 21-шу доби після завдання травми. Результати. Застосування хітозанових плівок призводить до зменшення загальної площі дефекту та відносної площі некрозу у тварин експериментальної групи спостереження. За умов застосування хітозанових мембран визначена достовірна різниця відсотка зменшення площі рани за одну добу спостерігається в терміни з 1-ї до 3-ї та з 4-ї до 7-ї доби. Застосування хітозанових мембран викликає зменшення кількості лейкоцитів та відсотка нейтрофілів з 1-ї доби спостереження. Частка макрофагів набувала максимальних значень на 7-му добу. На відміну від контролю у тварин експериментальної серії відбувається поява фібробластів уже на 3-тю добу, достовірно перевищуючи показники контролю в усі подальші терміни спостереження. Ріст грануляційної тканини характеризується зростанням як відносної площі, так і діаметра її судин у більш ранній термін – із 3-ї доби спостереження. Висновки. Створення оптимального ранового середовища та стимуляція хітозаном міграції нейтрофільних гранулоцитів, а також активізації їх діяльності обумовлюють активізацію процесів очищення та зменшення застійних проявів запальної реакції у вигляді стромального набряку. Використання хітозанових плівок сприяє новоутворенню кровоносних судин, обумовлює синхронізацію процесів утворення та дозрівання грануляційної тканини з подальшою епітелізацією рани. Встановлено, що використання хітозану сприяє повноцінному відновленню будови шкіри без формування рубцевої тканини.