Експериментальне дослідження морфофункціональних характеристик зварювального анастомозу тонкої кишки

• Published in: Morfolihii͡a Vol. 12; no. 4; pp. 55 - 63
• Main Authors: V. M. Lysenko, A. Yu. Glagolieva, M. Yu. Krestyanov, D. S. Zavertylenko, M. V. Rublenko, S. V. Rublenko, Ya. S. Radkevych, O. O. Dyadyk
• Format: Journal Article
• Language: Russian
• Published: Ministry of Health of Ukraine. Dnipropetrovsk Medical Academy 01.12.2018
• Subjects: біоелектрозварювання; електрохірургія; зварювальний міжкишковий анастомоз; неспроможність анастомозу
• ISSN: 1997-9665
• DOI: 10.26641/1997-9665.2018.4.55-63

Актуальність. Сучасні способи формування тонкокишкових анастомозів, впроваджені в клінічну практику, включають створення ручного лігатурного або степлерного шва в місці з’єднання ділянок кишки. Незважаючи на постійний розвиток технологічної бази для забезпечення ефективних хірургічних втручань, рівень неспроможності тонкокишкових анастомозів досі сягає 3%, а стриктур – 8%. Фундаментальне дослідження опції створення анастомозу без застосування шовного матеріалу (лігатур, скоб) за допомогою електрохірургічних пристроїв є перспективним напрямком в експериментальній та клінічній хірургії. Мета: дослідити функціональні та морфологічні характеристики тонкокишкових анастомозів, створених із застосуванням способу біоелектрозварювання. Методи. Експериментальний метод, клінічне спостереження, морфологічний метод (мікроскопія та фотографування зразків, забарвлених гемотоксилін-еозином, за Ван-Гізоном, Массоном, PAS-реакція). Результати. У 3 піддослідних тварин спостерігалася нормальна загальна та харчова поведінка у післяопераційному періоді, функція кишки відновлювалася практично одразу після операції. У однієї свині відмічалося підвищення температури тіла до 38,80С та короткочасний (3 доби) парез кишок, пов’язаний із дією ацепромазину. Процес регенерації в ділянках анастомозу перебігав стадійно, що підтверджено неоангіоматозом та дозріванням волокон сполучної тканини; співставленні ділянки серозних оболонок після зварювання забезпечували герметичний контакт із збереженням функціонування оточуючих клітинних елементів. При цьому в лігатурних ділянках анастомозів навколо ниток візуалізувалися муфти фіброзної тканини, яка розросталася в боки й частково заміщуючи гіалінову тканину. Підсумок. Гістологічна, макроскопічна та функціональна оцінка продемонстрували надійність та безпечність зварювального тонкокишкового анастомозу в експерименті.