Використання негласного співробітництва у протидії корупційним злочинам: проблемні питання судової практики
Вказується, під час розслідування корупційних злочинів зазвичай виникає потреба у проведенні негласних слідчих (розшукових) дій з огляду на специфіку корупційних кримінальних правопорушень, значний рівень їх латентності, вчинення в умовах конспірації, а також статус суб’єктів цих деліктів, які в пе...
Saved in:
Published in | Аналітично-порівняльне правознавство no. 5 |
---|---|
Main Author | |
Format | Journal Article |
Language | English |
Published |
Uzhhorod National University
01.10.2024
|
Subjects | |
Online Access | Get full text |
Cover
Loading…
Summary: | Вказується, під час розслідування корупційних злочинів зазвичай виникає потреба у проведенні негласних слідчих (розшукових) дій з огляду на специфіку корупційних кримінальних правопорушень, значний рівень їх латентності, вчинення в умовах конспірації, а також статус суб’єктів цих деліктів, які в певних випадках обізнані із методами роботи правоохоронних органів. У статті досліджено проблемні питання судової практики використання негласного співробітництва у кримінальних провадженнях щодо корупційних злочинів. Встановлено, працівники правоохоронних органів під час залучення до конфіденційного співробітництва у кримінальних провадженнях щодо корупційних злочинів зіштовхуються з труднощами, пов’язаними з: 1) ризиками розкриття інформації про осіб, які здійснюють негласне співробітництво; 2) ризиками провокації вчинення корупційного злочину; 3) процесуальним оформленням згоди особи на залучення до негласного співробітництва при проведенні НСРД та рішення уповноваженого органу. Зазначені проблемні питання по-різному вирішуються в оперативній, слідчій та судовій практиці і свідчать про те, що під час протидії корупційним злочинам досі залишаються виклики, які потребують зусиль як правозастосовних органів, так і науковців, спрямованих на їх розв’язання. Надзвичайно важливо під час протидії корупційним злочинам з використанням інституту негласного співробітництва не допустити провокації кримінального правопорушення з боку особи, залученої до конфіденційного співробітництва. Незважаючи на те, що існують підстави для не визнання обов’язковості письмової згоди особи на залучення її до конфіденційного співробітництва та проведення НСРД у кримінальних провадженнях щодо корупційних злочинів все ж наявність такої згоди може слугувати певним аргументом на користь відсутності провокації з боку особи, залученої до конфіденційного співробітництва та визнання доказів допустимими. |
---|---|
ISSN: | 2788-6018 |
DOI: | 10.24144/2788-6018.2024.05.118 |