Динаміка показників нейровегетативної регуляції в дітей із рекурентними захворюваннями респіраторного тракту і зниженим функціональним резервом міокарда після реабілітаційної програми

• Published in: Zdorovʹe rebenka Vol. 13; no. 7; pp. 651 - 658
• Main Authors: Sheludko, D.N., Ovcharenko, L.S.
• Format: Journal Article
• Language: English
• Published: 17.09.2021
• ISSN: 2224-0551; 2307-1168
• DOI: 10.22141/2224-0551.13.7.2018.148918

Актуальність. Останнім часом проблеми з рівнем дитячого здоров’я викликають побоювання з боку як медичної, так і педагогічної громадськості. Інтенсивна програма шкільної освіти, високе інфекційне навантаження на організм молодшого школяра і підвищений інтерес до засобів масової електронної комунікації — все це призводить до напруження функціонування вегетативної нервової системи (ВНС) і, як результат, зниження функціонального резерву міокарда. У зв’язку з цим було запропоновано проведення оздоровчих літніх заходів, метою яких було надати відновлюваний вплив на функціонування ВНС і стан функціонального резерву міокарда молодшого школяра. Мета роботи: проаналізувати клінічну ефективність реабілітаційної програми в дітей із рекурентними захворюваннями респіраторного тракту і зниженим функціональним резервом міокарда. Матеріали та методи. 30 дітям раннього шкільного віку проведена протягом 1 літнього місяця реабілітаційна програма. Здійснена оцінка клінічної ефективності реабілітаційної програми за даними стану ВНС, показників активності регуляторних систем (ПАРС), рівнів концентрації нейротрансмітерів у сироватці крові. Проведено оцінку функціонального резерву міокарда. Результати. За підсумками реабілітаційної програми отримані вірогідні результати поліпшення функціонування ВНС: знизилися прояви симпатикотонії і зменшилася реєстрація порушеного ПАРС і зривів процесів адаптації (p < 0,05). Звертають на себе увагу статистично значуще зниження сироваткової концентрації субстанції Р і кінцевих стабільних метаболітів NO (KCM NO) і підвищення сироваткової концентрації вазоактивного інтестинального пептиду. Дана позитивна динаміка супроводжувалася значним зниженням реєстрації симпатикотонії, ригідного ритму, порушеного ПАРС, зриву процесів адаптації (p < 0,05). Проведена річна реабілітаційна програма привела до поліпшення результатів проби Руф’є на 4 бали порівняно з показниками наприкінці навчального року. Висновки. Здійснення реабілітаційної програми в дітей із рекурентними захворюваннями респіраторного тракту і зниженим функціональним резервом міокарда поліпшило показники функціонального стану ВНС і ПАРС. Поліпшення функціонального стану ВНС і ПАРС супроводжувалося: зниженням рівня концентрації субстанції Р, КСМ NO в сироватці крові та підвищенням вазоактивного інтестинального пептиду. Проведення оздоровчого курсу в дітей із рекурентними гострими респіраторними захворюваннями та зниженим функціональним резервом міокарда дозволило знизити показник проби Руф’є на 4 бали, що свідчить про підвищення функціонального резерву міокарда.