Аналіз обізнаності лікарів практичної медицини щодо діагностики та лікування фарингіту в дітей

• Published in: Suchasna pediatrii︠a︡. Ukraïna no. 4(116); pp. 29 - 35
• Main Authors: O.R. Boyarchuk, O.M. Mochulska
• Format: Journal Article
• Language: English
• Published: Group of Companies Med Expert, LLC 01.05.2021
• Subjects: групи а β-гемолітичний стрептокок; діагностика; лікування; фарингіт
• ISSN: 2663-7553; 2706-6134
• DOI: 10.15574/SP.2021.116.29

Біль у горлі є основним симптомом фарингіту та однією з найпоширеніших причин звернення пацієнтів до лікаря первинної ланки. У 60,0–70,0% випадків гострий фарингіт викликають віруси, у тому числі риновіруси, аденовіруси, ентеровіруси, коронавіруси та інші. Однак близько 5,0–15,0% випадків фарингіту в дорослих та близько 20,0–30,0% у дітей спричинені бактеріальними інфекціями, серед яких групи А β-гемолітичний стрептокок — group A β-hemolytic Streptococcus. Серед інших збудників бактеріального фарингіту також повідомляється про групи С і групи G Streptococcus, Mycoplasma pneumoniae, Chlamydia pneumoniae і Arcanobacterium haemolyticus, хоча набагато рідше. Тяжкі захворювання, пов'язані з групи А β-гемолітичним стрептококом, такі як гостра ревматична лихоманка, ревматична хвороба серця, постстрептококовий гломерулонефрит та інвазивні інфекції, щороку спричиняють понад 517 тис. смертей. Тому питання своєчасної діагностики та належного лікування стрептококової етіології фарингіту є дуже важливими. Мета — вивчити, оцінити та проаналізувати знання педіатрів щодо діагностики й лікування фарингіту в дітей; визначити подальші шляхи підвищення обізнаності педіатрів у цьому питанні. Матеріали та методи. Проведено опитування педіатрів щодо обізнаності в діагностиці й лікуванні фарингіту в дітей. У дослідженні взяли участь педіатри Тернопільської області України. Загалом проанкетовано 112 педіатрів. Серед учасників було 79 (70,5%) лікарів первинної ланки, 33 (29,5%) лікарі вторинної та третинної ланок. Застосовано анкетування та статистичний метод дослідження. Результати. У загальному, 70,5% педіатрів в окремих випадках призначали бактеріологічний посів із ротоглотки пацієнтам із гострим фарингітом. Однак рідко (20,0%) застосовували критерії Центора або Мак-Айзека для вибору стратегії лікування гострого фарингіту. Амоксицилін як антибіотик першої лінії при стрептококовому фарингіті обрали 66,1% респондентів, і педіатри первинної ланки призначали його частіше за педіатрів вторинної та третинної ланок (p=0,0006), але антибіотикотерапію призначали на 10 днів лише 52,7% респондентів. Меншість правильних відповідей стосувалися питань, пов'язаних із призначенням антибактеріальної терапії здоровим дітям, у яких групи А β-гемолітичний стрептокок виявлявся при бактеріологічному посіві з ротоглотки (39,3 %) та в разі позитивного рівня антистрептолізину-О (25,9%). Висновки. Дослідження показало широкий спектр знань педіатрів про діагностику та лікування групи А β-гемолітичного стрептококового фарингіту — від задовільних відповідей стосовно призначення антибіотикотерапії до низького рівня знань про діагностику та визначення стратегій у здорових носіїв. Наведені дані наголошують на необхідності вдосконалення обізнаності лікарів про стратегії контролю групи А β-гемолітичного стрептококового фарингіту. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної у роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду учасників. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.