Чорноморський маршрут зернового експорту. Херсонська компанія і Прот Потоцький
У першій половині XVII століття балтійський маршрут зернового експорту втратив своє значення через політичну нестабільність у цьому регіоні, а зерновий бум пішов на спад. Однак у Західній Європі зберігалася потреба в українському зерні, а його виробники були зацікавлені в експорті – основному джерел...
Saved in:
Published in | Ekonomìka, upravlìnnâ ta admìnìstruvannâ no. 3(105); pp. 16 - 20 |
---|---|
Main Author | |
Format | Journal Article |
Language | English |
Published |
04.10.2023
|
Online Access | Get full text |
ISSN | 2664-245X 2664-2468 |
DOI | 10.26642/ema-2023-3(105)-16-20 |
Cover
Summary: | У першій половині XVII століття балтійський маршрут зернового експорту втратив своє значення через політичну нестабільність у цьому регіоні, а зерновий бум пішов на спад. Однак у Західній Європі зберігалася потреба в українському зерні, а його виробники були зацікавлені в експорті – основному джерелі надходжень капіталів. А добре відомий ще з давніх часів чорноморський маршрут експорту декілька століть був заблокований Туреччиною, яка контролювала все Чорне море. Нові можливості з’явилися наприкінці XVIII століття, коли після чергової російсько-турецької війни кораблі під російським прапором отримали право проходити через Босфор. До того ж у цей час було засновано новий порт – Херсон, і активізувалися проєкти організації експорту зерна через цей порт. Одним із таких проєктів стала так звана Херсонська компанія, якою керував заможний аристократ і підприємець граф Прот Потоцький. Хоча діяльність компанії в Херсоні тривала недовго, і плани Потоцького порушила нова російсько-турецька війна, він переніс свою діяльність з експорту зерна в недавно засноване ще одне нове місто – Одесу, яка скоро стала основним центром експорту українського зерна. |
---|---|
ISSN: | 2664-245X 2664-2468 |
DOI: | 10.26642/ema-2023-3(105)-16-20 |