ЦИФРОВА ІНКЛЮЗІЯ: ДІАГНОСТИКА ПРОБЛЕМ КОРИСТУВАЧІВ ІЗ КОГНІТИВНИМИ ПОРУШЕННЯМИ

• Published in: Інклюзія і суспільство no. 1; pp. 46 - 54
• Main Author: ОРЛЕНКО, Ірина Миколаївна
• Format: Journal Article
• Language: English
• Published: 30.05.2025
• ISSN: 2786-7188; 2786-7196
• DOI: 10.32782/2787-5137-2025-1-6

Вступ. У статті акцентовано увагу на діагностиці проблем, що виникають в цифровому середовищі у молоді та підлітків з когнітивними порушеннями. У сучасному цифровому середовищі доступ до державних та освітніх послуг дедалі частіше відбувається через онлайн-платформи. Однак для молоді з когнітивними порушеннями взаємодія з цифровими ресурсами часто залишається ускладненою через невраховані особливості їхнього сприйняття, оброблення інформації та навігації в онлайн-просторі. Попри наявність міжнародних стандартів доступності (зокрема, WCAG), значна частина державних вебресурсів залишається непристосованою для цієї категорії користувачів, що зумовлює соціальну ізоляцію та обмеження в доступі до критично важливих послуг.Мета статті полягає в тому, щоб проаналізувати ключові бар’єри, з якими стикається молодь із когнітивними порушеннями під час роботи з цифровими технологіями та державними вебресурсами.Автором визначено закономірності досліджуваного явища за допомогою теоретичних та емпіричних методів, що включають аналіз поведінкових реакцій під час взаємодії з цифровими платформами, психодіагностичні методи для невербальної оцінки інтелекту: Лейтер-3, PSSUQ (шкала зручності використання цифрових технологій). Стаття висвітлює основні бар’єри цифрової взаємодії для молоді з когнітивними порушеннями, серед яких: складність навігації, перевантаженість інформацією, непрозорість інтерфейсів та недостатня підтримка альтернативних способів комунікації. Визначено ключові наслідки цих бар’єрів, зокрема формування почуття некомпетентності, підвищену залежність від сторонньої допомоги та зростання рівня тривожності під час використання цифрових сервісів.Наукова новизна. Вперше здійснено комплексний аналіз цифрових бар’єрів для молоді з когнітивними порушеннями, що враховує не лише технічні аспекти доступності (згідно з WCAG), але й психологічні та поведінкові особливості взаємодії з цифровими платформами. Запропоновано інтеграцію психодіагностичних даних (Лейтер-3, PSSUQ) у процеси цифрового дизайну для прогнозування можливих бар’єрів ще на етапі проєктування сервісів. Зроблено висновок, що розвиток цифрової інклюзії потребує не лише адаптації інтерфейсів, але й комплексної системи оцінювання, яка дасть змогу прогнозувати бар’єри ще на етапі проєктування цифрових сервісів. Інтеграція отриманих діагностичних даних у процеси цифрового дизайну сприятиме створенню комфортних, доступних технологій відповідно до принципів універсального дизайну та міжнародних стандартів.