«СИН ЛЮДСЬКИЙ», ОБ’ЯВЛЕНИЙ У МУЧЕНИЦЬКІЙ СМЕРТІ СВЯТОГО АРХИДИЯКОНА СТЕФАНА: ЕКЗЕГЕТИЧНІ НОТАТКИ
У дослідженні розглядається вживання словосполучення «Син Людський» у розповіді про видіння святого Стефана. Людськість Христа, набута через утілення, зберігається навіть після Його воскресіння і вознесіння на небо, звичайно, у пневматизованій формі. Екзегетичний підхід до виразу «Син Людський» підк...
Saved in:
Published in | Буковинський богословський вісник no. 4; pp. 50 - 61 |
---|---|
Main Author | |
Format | Journal Article |
Language | Ukrainian |
Published |
12.07.2025
|
Online Access | Get full text |
ISSN | 3041-1378 |
DOI | 10.37406/3041-1378/2025-4-6 |
Cover
Summary: | У дослідженні розглядається вживання словосполучення «Син Людський» у розповіді про видіння святого Стефана. Людськість Христа, набута через утілення, зберігається навіть після Його воскресіння і вознесіння на небо, звичайно, у пневматизованій формі. Екзегетичний підхід до виразу «Син Людський» підкреслює, що у Старому Завіті цей вираз уживається стосовно Христа лише як пророча фраза, але дещо відрізняється від більш поширеного посилання на людей. У новозавітному тексті вираз «Син Людський» більше стосується Христа. Уживання виразу «Син Людський», як щодо різних людей, так і щодо Христа, підкреслює зв’язок між Христом і людьми. Його воплочення відіграє сотеріологічну, але водночас і педагогічну роль, будучи заохоченням для святого Стефана. Існує різниця між воплоченим Христом і людьми, особливо у плані гріха. Люди постраждали від гріха, але Христос жив без гріха, і це дослідження підкреслює цей аспект, а також зв’язок цього аспекту із фразою «Син Людський». На практиці Христос приймає людство в Себе, щоб відкупити його, стаючи водноча і зразком, і «джерелом вічного спасіння» (Євр. 5:9). Його вознесіння праворуч Отця показує дієвість спасіння через Хрест і водночас є запрошенням до слави на Хресній дорозі.
This research addresses the use of the expression “Son of Man” in the vision of St. Stephen. The humanity of Christ, acquired by incarnation, is preserved even after His resurrection and ascension to heaven. The exegetical approach of the expression “Son of Man” emphasizes the use of this expression about Christ in the Old Testament only as a prophetical expression, but slightly different from the more common reference to humans. In the text of the New Testament, the use of the expression “Son of Man” refers more to Christ. The expression “son of man”, both about different people and about Christ, emphasizes the connection between Christ and people. His incarnation has a soteriological and pedagogical role at the same time, being an encouragement for St. Stephen. There is a difference between the incarnate Christ and men, especially concerning sin. People have been affected by sin, but Christ lived without sin, this study emphasizing this aspect and the connection with the phrase “Son of Man”. In practice, Christ embraces mankind in Himself so that He can redeem it, becoming the model and, at the same time, the “source of eternal salvation” (Hebrews 5: 9). His ascension at the right hand of the Father shows the efficacy of salvation through the Cross and, at the same time, is an invitation to glory, on the way of the cross. |
---|---|
ISSN: | 3041-1378 |
DOI: | 10.37406/3041-1378/2025-4-6 |