«ТЕ, ЩО Я ВИЖИЛА, ЦЕ ЗАСЛУГА МОЄЇ МАМИ. І МІЙ БАТЬКО МОЛИВ БОГА…»: ДО ПИТАННЯ ПРО РОЛЬ РЕЛІГІЇ В ЖИТТІ ЄВРЕЇВ У РАДЯНСЬКІЙ УКРАЇНІ

Мета статті полягає у визначенні ролі релігійного фактора в житті єврейської родини в період доленосних змін ХХ ст. – Голокосту, радянських соціально-політичних трансформацій. Методологія дослідження. Стаття написана з використанням методик мікроісторичного дослідження, усної історії. Обрано реконст...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Published inCulturological Almanac no. 1; pp. 55 - 63
Main Author Савчук, Тетяна Григорівна
Format Journal Article
LanguageEnglish
Published 28.06.2023
Online AccessGet full text
ISSN2786-7242
2786-7250
DOI10.31392/cult.alm.2023.1.8

Cover

Loading…
More Information
Summary:Мета статті полягає у визначенні ролі релігійного фактора в житті єврейської родини в період доленосних змін ХХ ст. – Голокосту, радянських соціально-політичних трансформацій. Методологія дослідження. Стаття написана з використанням методик мікроісторичного дослідження, усної історії. Обрано реконструктивний та наративний способи аналізу усноісторичного джерела – відеоінтерв’ю Інституту візуальної історії та освіти Фонду Шоа Університету Південної Каліфорнії (USC Shoah Foundation Visual History Archive). Поєднання мікро- та макроісторичних підходів дозволило показати історію сім’ї в контексті соціально-політичних та духовних змін, яких зазнало життя єврейського народу в ХХ ст. Наукова новизна. У статті вперше розглядається питання ролі релігійного фактора в житті єврейської родини Тітієвських на Одещині в 1930–1980-х рр. Мікроісторичний підхід дослідження дозволяє поставити під сумнів поверхове судження про євреїв у радянську добу, як таких, що втратили свою ідентичність, позбулися релігійних традицій. Висновки. Простежено, що в історії родини віддзеркалилася історія євреїв 1930–1980-х рр. та на всіх етапах життя родини релігійний фактор мав місце. Розглянуто процеси адаптації родини до нового ладу в 1930-х рр. Х. Тітієвський зазнавав переслідувань через свого батька-рабина Н. Тітієвського. Ні дискримінація, ні закриття синагог, ні смерть отця-рабина не змінили релігійних переконань Х. Тітієвського. Показовим є те, що він, знайшовши місце в радянському суспільстві та працюючи бухгалтером підприємства, таємно молився в 1930-х рр. та залишався вірним своїм переконанням до смерті. Дружина та діти Х. Тітієвського зазнали випробувань Голокостом. Саме приналежність до родини відомого рабина Н. Тітієвського врятувала матір з дівчатами від неминучої смерті під час Голокосту. Наступне покоління родини стали представниками руху за єврейське національне та релігійне відродження в 1970–1980-х рр. та включилися в еміграційні процеси. Бажання дотримуватися давніх єврейських національних та релігійних традицій було причиною переїзду молодої сім’ї до США у 1980-х рр. Історія родини підтверджує неоднозначні відносини між євреями та сусідами – представниками інших народів під час Голокосту.
ISSN:2786-7242
2786-7250
DOI:10.31392/cult.alm.2023.1.8