ФІЛОСОФСЬКО-КУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ ДИСКУРС ЯК МЕТОДОЛОГІЧНА ПЛАТФОРМА В РАМКАХ СУЧАСНИХДИСКУСІЙ СТОСОВНО МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН

• Published in: Mìžnarodnì vìdnosini: teoretiko-praktičnì aspekti (Online) no. 8; pp. 62 - 75
• Main Author: Печеранський, Ігор Петрович
• Format: Journal Article
• Language: English
• Published: Kyiv National University of Culture and Arts 21.12.2021
• Subjects: загальне та особливе; культурні універсалії; культурологічний поворот; методологічний інструментарій; міжкультурна комунікація; міжнародні відносини
• ISSN: 2616-745X; 2616-7794
• DOI: 10.31866/2616-745x.8.2021.249014

Мета дослідження – розгляд найвпливовіших і репрезентативних філософсько-культурологічних теорій і дискусій в якості методологічного інструментарію в рамках сучасної теорії міжнародних відносин. Завданнями статті є діагностика системи міжнародних відносин, яка перебуває у перехідному та нестабільному стані на поч. ХХІ ст.; доведення обмеженості критеріїв «об’єктивності» /сцієнтизму на практиці міжнародних відносин та необхідності звернення до філософсько-культурологічного дискурсу; огляд ідей та підходів в якості методологічної платформи вирішення проблем теорії і практики міжнародних відносин. Дослідницька методологія спирається на методи наукового аналізу та синтезу, узагальнення та контекстуальний аналіз, а також на потенціал «культурологічного повороту» в сучасній теорії міжнародних відносин. Наукова новизна статті полягає у виокремленні та аналізі низки ґрунтовних філософсько-культурологічних підходів і напрацювань, в якості методологічної платформи під час вивчення системи міжнародних відносин на сучасному етапі. У підсумку проведеного дослідження було доведено продуктивність застосування теорії мовленнєвих актів і концепту «перформативу» (Дж. Остін, Дж. Сьорл, П. Стросон), сучасної «психологічної антропології» та етнопсихології (Г. Морган, Л. Леві-Брюль, К. Леві-Стросс, К. Гірц, С. Лур’є та ін.), феноменології (Е. Гуссерль), дослідницького проєкту «Cross-CulturalSurvey» Дж. Мердока, (Г. Райл, Р. Сьорл, В. Куайн, Д. Деннет та ін.), гештальтпсихології, сучасної когнітивістики, концепції лінгвокультурної грамотності Е. Гірша та «організаційної антропології» Г. Гофстеде. Це допоможе фахівцям-міжнародникам глибше осмислити проблеми міжкультурної комунікації та поліпшити розгляд нових граней моделювання взаємодій у системі міжнародних відносин.