СТЕАНОГРАФІЧНИЙ АНАЛІЗ ДВОВИМІРНИХ СИГНАЛІВ ЗА ДОПОМОГОЮ НЕПАРАМЕТРИЧНОЇ СТАТИСТИКИ

• Published in: Sistemi ozbroênnâ ì vìjsʹkova tehnìka (Online) no. 2(78); pp. 81 - 88
• Main Authors: Костенко, П.Ю., Чистов, В.І.
• Format: Journal Article
• Language: English
• Published: Ivan Kozhedub Kharkiv National Air Force University 02.09.2024
• Subjects: дискретне косинусне перетворення; індекс передбачуваності; інформаційно-комунікаційні системи; найменш значущий біт; стеганографічний аналіз; стеганографія; BDS-статистика
• ISSN: 1997-9568; 2518-1580
• DOI: 10.30748/soivt.2024.78.09

В роботі запропоновано використання методів непараметричної статистики, таких як SG-індекс (SG – абревіатура отримана першими літерами імен авторів, які запропонували індекс – Savit, Green) та BDS-статистики (BDS – абревіатура отримана першими літерами імен авторів, які запропонували статистику – Brock, Dechert, Scheinkman) для стеганографічного аналізу двовимірних сигналів на прикладі цифрових зображень та аудіо файлів. Для вбудовування інформації в файли-контейнери використовувались найбільш поширені методи стеганографії. У випадку зображень конфіденційна інформація вбудовувалась в просторову область методом наймень значущих біт (НЗБ), в аудіо файли інформація вбудовувалась в частотну область методом відносної заміни величин коефіцієнтів дискретного косинусного перетворення (ДКП) (метод Коха-Жао). Для стеганографічного аналізу цифрових зображень замість класичного методу оцінки числа переходів значень молодших бітів у сусідніх елементах контейнера за розподілом гістограм кількості таких переходів було запропоновано інший підхід, який базується на чисельній мірі залежності молодших бітів в сусідніх елементах контейнеру. Для аналізу взаємозв'язку між переходами з 0 в 0; з 0 в 1; з 1 в 0 і з 1 в 1 в роботі був застосований SG-індекс, який можна вважати більш об'єктивною характеристикою залежності між сусідніми елементами. Для стеганографічного аналізу аудіо файлів використовувалася непараметрична BDS-статистика, за допомогою якої автори проводили аналіз часових рядів, побудованих із середньочастотних значень коефіцієнтів ДКП до та після вбудовування інформації. Результати моделювання підтверджують ефективність запропонованих методів стеганографічного аналізу.