An Empirical Analysis of Turkey’s Foreign Trade Trends: 2015 – 2024

• Published in: Challenges and Issues of Modern Science Vol. 4; no. 1; pp. 122 - 126
• Main Author: Aliyeva, Esmer
• Format: Journal Article
• Language: English
• Published: Oles Honchar Dnipro National University 24.06.2025
• Subjects: export; foreign trade; import; trade balance; trade deficit; Turkish economy
• ISSN: 3083-5704; 3083-5704
• DOI: 10.15421/cims.4.285

Purpose. This article analyzes the trade balance of the Republic of Türkiye for 2015–2024, examining import–export dynamics over a ten-year interval and identifying the main drivers of the persistent deficit. Design / Methodology / Approach. The study draws on data from Trade Map, international trade statistics for business development, TURKSTAT, and open-data releases from other organizations; annual trade values and year-over-year growth rates were compared using descriptive statistics and time-series comparisons to assess trends and bilateral flows. Findings. Throughout the period, import values consistently exceeded export values, generating a sustained trade deficit. Although exports grew steadily, the faster rate of import growth resulted in a widening gap, indicating that Türkiye purchased more goods and services abroad than it sold. Theoretical Implications. The results underscore the value of empirical statistical analysis for understanding structural trade imbalances and support refinement of theoretical models addressing trade deficits in emerging economies. Practical Implications. Strategic imports—particularly energy products and industrial raw materials—have driven the deficit, with substantial volumes sourced from Russia and China; these insights can inform targeted import-substitution policies and measures to strengthen domestic production. Originality / Value. The research synthesizes multiple data sources to present updated empirical insights into Türkiye’s principal export markets (Germany, the USA, the UK) and largest import partners (China, Russia), and highlights diversification toward Asian and Caucasus nations over the study period. Research Limitations / Future Research. Future research should employ mathematical modeling techniques to test causality and explore counterfactual policy scenarios. Paper Type. Applied, Empirical article. PURL: https://purl.org/cims/4.285 Мета. Ця стаття аналізує торговельний баланс Республіки Туреччина за 2015–2024 роки, досліджуючи динаміку імпорту та експорту протягом десятирічного періоду та визначаючи основні чинники стійкого дефіциту. Дизайн / Метод / Підхід. Дослідження базується на даних Trade Map, міжнародної торговельної статистики для розвитку бізнесу, даних Турецького статистичного інституту (TURKSTAT) та відкритих джерел інших організацій; порівняння річних обсягів торгівлі та темпів зростання «рік до року» здійснювалося за допомогою описової статистики та часових рядів для оцінки тенденцій і двосторонніх торговельних потоків. Результати. Протягом усього періоду імпортні показники незмінно перевищували експортні, що призвело до стійкого торговельного дефіциту; хоча обсяги експорту зростали стабільно, швидші темпи зростання імпорту розширювали розрив і свідчили про те, що Туреччина купувала за кордоном більше товарів і послуг, ніж продавала. Теоретичне значення. Отримані результати підкреслюють значущість емпіричного статистичного аналізу для розуміння структурних дисбалансів у торгівлі та підтверджують необхідність удосконалення теоретичних моделей, що стосуються торговельного дефіциту в економіках, що розвиваються. Практичне значення. Стратегічний імпорт—насамперед енергетичних продуктів і промислової сировини—став головним драйвером дефіциту, при цьому значні обсяги імпорту з РФ і Китаю додатково впливали на негативний баланс; ці висновки можуть слугувати основою для розробки імпортозамінних заходів та посилення внутрішнього виробництва. Оригінальність / Цінність. Дослідження синтезує кілька високодеталізованих джерел даних, щоб надати оновлені емпіричні відомості про основні експортні ринки Туреччини (Німеччина, США, Великобританія) і провідних імпортних партнерів (Китай, Росія), а також висвітлити тенденції диверсифікації торгівельних зв’язків із країнами Азії та Кавказу протягом періоду. Обмеження дослідження / Майбутні дослідження. У майбутніх дослідженнях слід використовувати математичні моделі для перевірки причинно-наслідкових зв’язків і моделювання альтернативних торговельних політик. Тип статті. Прикладна, емпірична стаття. PURL: https://purl.org/cims/4.285