Альтруїстичні аспекти діяльної любові Володимира Соловйова

• Published in: Granì (Dnìpropetrovsʹk) Vol. 20; no. 11; pp. 106 - 116
• Main Author: A. V. Skliar
• Format: Journal Article
• Language: English
• Published: Publishing House "Grani" 10.11.2017
• Subjects: агапе; альтруїзм; Бог; добро; ерос; карітас; метафізика; православ’я; християнство
• ISSN: 2077-1800; 2413-8738
• DOI: 10.15421/1717154

Розглянуто феномен діяльної любові. Концептуалізовано поняття діяльної любові у філософії В. Соловйова, виділені її альтруїстичні прояви і зазначені ключові складники цього поняття. Оцінено вплив поглядів Платона, Р. Декарта, Б. Спінози, І. Канта, Г. Гегеля, Г. Сковороди та П. Юркевича на формування ідей В. Соловйова. Виявлені компаративні зв’язки з ідеями Е. Фромма, К. Льюїса, Х. Ортега-і-Гассета, П. Тілліха, Г. Марселя, П. Брюкнера. Встановлено, що діяльна любов – це моральна любов, яка надихає людину на здійснення добра для іншої людини; вона заснована на повазі до іншої особистості і на визнанні її неповторності та індивідуальності. Діяльна любов тотожна доброму відношенню, проте включає в себе акт дії, який веде до перетворення як окремої людини, так і всього суспільства в цілому. Встановлено дев’ять проявів діяльної любові: великодушність, безкорисливість, щедрість, терпіння, щирість, індивідуальна спрямованість, позачасовість, свобода від зовнішніх перешкод і прагнення до єдності. Показано, що в основі любові лежать такі почуття, як жаль (співчуття), сором (совість) і благоговіння (обожнювання та обоження), які й спонукають людину до діяльного добра.