Роль імунної системи у механізмі терапевтичної дії метформіну у хворих на цукровий діабет 2-го типу

• Published in: Miz︠h︡narodnyĭ endokrynolohichnyĭ z︠h︡urnal Vol. 13; no. 5; pp. 340 - 346
• Main Authors: Zak, K.P., Orlenko, V.L., Popova, V.V., Melnichenko, S.V., Saenko, Ya.A., Tronko, К.M., Kulikovskaya, A.V., Ivaskiva, К.Yu
• Format: Journal Article
• Language: English
• Published: 02.09.2021
• ISSN: 2224-0721; 2307-1427
• DOI: 10.22141/2224-0721.13.5.2017.110024

Актуальність. Метформін — один із цукро­знижувальних засобів першої лінії, що найчастіше призначається для лікування хворих на цукровий діабет 2-го типу (ЦД2). Однак механізм його лікувальної дії ще недостатньо вивчений. У той же час ЦД2 вважається захворюванням запальної природи, при якому порушені різні імунні реакції. Однак вивченню ролі імунної системи в механізмі цього захворювання присвячені лише одиничні роботи. Мета дослідження: висвітлення питання про те, якою мірою різні види лейкоцитів, імунофенотип лімфоцитів та низка цитокінів беруть участь у механізмі терапевтичної дії метформіну. Матеріали та методи. Обстежені група хворих обох статей з уперше виявленим ЦД2 з індексом маси тіла 33,1 ± 1,3 кг/м2, яких ще не лікували цукрознижувальними засобами, та група нормоглікемічних здорових осіб того ж віку та статі. Кількість лейкоцитів у периферичній крові (ПК) визначали за допомогою гематологічних аналізаторів, а лейкоцитарний склад — у мазках, пофарбованих за Папенгеймом. Імунофенотип лімфоцитів (CD3+ T, CD4+ T, CD8+ T, CD56+) визначали методом проточної цитометрії за допомогою цитофлуориметра FACStar plus. Вміст різних цитокінів (ІЛ-1b, ФНП-a та ІЛ-10) — імуноферментним методом ELISA. Результати. Терапія метформіном хворих з уперше виявленим ЦД2 та ознаками ожиріння приводить до нормалізації підвищеної кількості лейкоцитів, нейтрофілів та моноцитів, а також зниження вмісту CD4+Т клітин у ПК, особливо у хворих із висо­кими показниками індексу маси тіла. Характерною особ­ливістю терапії є різке зниження рівня прозапальних цитокінів (ІЛ-1b та ФНП-a), підвищеного до лікування. Отримані дані вказують на те, що при ЦД2 відзначаються порушення природженого й адаптивного імунітету, та підтверджують гіпотезу про запальну природу цього захворювання. Висновки. Сприятлива лікувальна дія метформіну при ЦД2, особливо ускладненого ожирінням, багато в чому зумовлена нормалізацією показників запалення та імунітету.