Дослідження впливу агресивного середовища на колірне забарвлення поверхні каменю

У цьому дослідженні детально розглядався вплив агресивного середовища на кольорові характеристики природного каменю. Об’єктами дослідження стали зразки облицювальних каменів, а саме: лабрадорит Кам’янобрідський, габро Букинське, гранодіорит Покостівський, і граніт Капустинський. Експерименти з визна...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Published inTehnìčna ìnženerìâ no. 2(92); pp. 252 - 257
Main Authors Сидоров, Олександр Миколайович, Кальчук, Сергій Володимирович, Колодій, Марина Анатоліївна, Жуков, Сергій Олександрович, Костенко, Віктор Климентович
Format Journal Article
LanguageEnglish
Published 29.11.2023
Online AccessGet full text
ISSN2706-5847
2707-9619
DOI10.26642/ten-2023-2(92)-252-257

Cover

More Information
Summary:У цьому дослідженні детально розглядався вплив агресивного середовища на кольорові характеристики природного каменю. Об’єктами дослідження стали зразки облицювальних каменів, а саме: лабрадорит Кам’янобрідський, габро Букинське, гранодіорит Покостівський, і граніт Капустинський. Експерименти з визначенням змін кольору природного каменю проводилися при температурі 20 °C у агресивних середовищах, таких як гідроксид натрію (NaOH) з концентрацією 40 г/л, сірчана кислота (H2SO4) – 40 г/л, і амоній хлористий (NaCl) – 40 г/л. Загальна тривалість впливу становила 50 діб. Перед тим, як розмістити зразки природного каменю в агресивному середовищі, їх поліровану поверхню сканували за допомогою цифрового сканера. Також вимірювалася середня величина блиску полірованої поверхні за допомогою блискоміра БФ-3. Зразки природного каменю піддавалися впливу агресивних розчинів, і кожні 240 годин проводилися повторні виміри блиску та кольору. Перед кожним новим вимірюванням кольорових характеристик та блиску природного каменю їх ретельно промивали дистильованою водою і сушили. У випадку появи білих плям на поверхні каменю після висихання, їх уважно витирали вологою серветкою. Скановані цифрові зображення піддавалися обробці у спеціалізованих графічних програмах з метою отримання кольорових координат поверхні природного каменю. Оцінювалася середня величина колірної різниці за системою CIELab. За результатами проведених досліджень встановлено, що ключові зміни у кольорі облицювальних поверхонь каменю відбуваються протягом перших 30 днів (720 годин) для порід основного складу. Цей факт вказує на обов’язковість урахування даного періоду при плануванні робіт. Під впливом агресивних розчинів на породи основного складу, протягом 720 годин, найбільше зниження показників блиску спостерігається при взаємодії з кислим розчином, а саме на 26 одиниць, тоді як найменший вплив має сольовий розчин, зменшуючи блиск лише на 3,7 одиниці. У породах кислого складу сольовий розчин підвищує блиск на 3,3 одиниці.
ISSN:2706-5847
2707-9619
DOI:10.26642/ten-2023-2(92)-252-257