ЗМІСТ «РЕЛІГІЙНОЇ ОСВІТИ» В ШКІЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ АВСТРАЛІЇ (ІІ ПОЛОВИНА ХХ СТ. – ПОЧАТОК ХХІ СТ.)

• Published in: Culturological Almanac no. 1; pp. 70 - 77
• Main Authors: Слюсаренко, Анатолій Гнатович, Шевчук, Андрій Васильович
• Format: Journal Article
• Language: English
• Published: 28.06.2023
• ISSN: 2786-7242; 2786-7250
• DOI: 10.31392/cult.alm.2023.1.10

У статті розглядається феномен релігійної освіти на прикладі навчальних закладів Австралії. Підкреслено, що вибір австралійського контексту обраний через тривалу історію співпраці релігійних конфесій з приватними та державними навчальними закладами у цій країні. Визначено, що австралійські державні школи є світськими, однак кожен штат цієї країни містить законодавчі основи про конфесійне та релігійне навчання. У деяких школах використовується «кооперативна» навчальна програма з релігійної освіти, де навчаються учні з родин, які належать до різних християнських деномінацій. Згідно цих програм уроки носять недискримінаційний характер та відповідають загальним принципам та цілям австралійських шкіл. Зокрема, запроваджена посада шкільного капелана для того, щоб підтримувати духовно-моральний стан учнів та надавати пастирську допомогу. Простежено розвиток релігійної освіти у недержавних конфесійних навчальних закладах в Австралії, починаючи з XIX століття. Звернено особливу увагу на різноманітність підході та методів, що використовується у релігійному навчанні від 60-х років XX століття. Акцентовано увагу на навчальних методиках, таких австралійських релігійних педагогів як: Безіл Мур, Норман Хабель та Теренс Ловат. Визначено, що в Австралії немає єдиної державної програми щодо релігійної освіти, натомість у кожному штаті розроблено власний навчальний підхід в контексті цього предмету. Розглянуто декілька релігієзнавчих курсів, які впроваджені в різних штатах Австралійського Союзу. Однією із позитивних практик австралійської релігійної освіти є толерантний та демократичний підхід до автономії та освітніх програм, які використовуються державними та приватними школами. Констатовано, що запозичення практик релігійного виховання в контексті викладання предметів із релігійним контентом позитивно може відзначитися на практиках української шкільної освіти, яка значно реформувалася завдяки зусиллям освітян України.