Психологічні особливості життєстійкості студентів у кризових життєвих ситуаціях

• Published in: TECHNOLOGIES OF INTELLECT DEVELOPMENT Vol. 8; no. 1
• Main Authors: Чаплак, Ян, Чуйко, Галина
• Format: Journal Article
• Language: English
• Published: 03.04.2024
• ISSN: 2223-0521
• DOI: 10.31108/3.2024.8.1.5

Стаття присвячена теоретичному аналізу феномена життєстійкості / витривалості (hardiness), його структурних складових та співвідношення з поняттям стійкості (resilience) та емпіричному дослідженню зв’язку життєстійкості особистості з використовуваними нею копінг-стратегіями у стресовій ситуації та сприйняттям нею життя як екзистенційно осмисленого. Зазначається, що поняття життєстійкості, яке завдяки Д.О. Леонтьєву закріпилося в сучасній психології для позначення феномена hardiness, уведеного в науку С. Кобейса та С. Мадді, не є тотожним йому еквівалентом, оскільки поняттю стійкості в англійській мові відповідає поняття resilience. Проте, якщо життєстійкість розуміється науковцями переважно як особистісна риса, то поняття resilience тлумачиться ними як відповідний поведінковий прояв особистості. Крім того, resilience та hardiness співвідносяться як ціле та частина, тобто більше кількісно, ніж розрізняються якісно. Констатується, що життєстійкість – це базова риса особистості, цілісна система її когнітивно-емоційних установок і поведінкових проявів, які людина використовує у стресових ситуаціях, перетворюючи їх перебіг і наслідки на засіб збільшення свого життєвого досвіду, мудрості та самореалізації. У дослідженні використовувалися методи: теоретичні: аналіз наукової психологічної літератури з досліджуваної проблеми, синтез, порівняння й узагальнення поглядів різних науковців на життєстійкість; емпіричні: тест життєстійкості С. Мадді та Д. Кошаби; копінг-тест Р. Лазаруса, С. Фолкман; шкала екзистенції А. Ленгле, К. Орглер; математичної статистики: кореляційний аналіз (Pearson r) та Mann-Whitney U-test. Результати проведеного нами дослідження свідчать, що життєстійкість допомагає особистості підбирати і використовувати копінги, адекватні для подолання відповідних життєвих ситуацій (ковіду та війни), та пов’язана зі ступенем і особливостями осмисленості людиною життя. Зроблено висновки, що: 1) у ситуації війни число копінгів, які застосовує людина, зростає, порівняно з карантинною ізоляцією, проте в обох проблемних ситуаціях респонденти схильні застосовувати конфронтаційний копінг для швидкого і активного подолання складної життєвої ситуації; 2) респонденти з вищим рівнем життєстійкості переважно схильні використовувати копінги дистанціювання та планування вирішення проблем, тоді як слабший розвиток життєстійкості спонукає їх до використання конфронтаційного копінгу. Ключові слова: життєстійкість, hardiness, resilience, осмисленість життя, копінг-стратегії.