ВИМІРИ ЩАСТЯ В УНІВЕРСИТЕТІ В КОНТЕКСТІ ЕКОНОМІКИ ЩАСТЯ

Описано теоретичні і методологічні підходи до визначення та виміру економіки щастя. Теоретичне підгрунтя економіки щастя передбачає дослідження економічних та інших факторів, що визначають людське щастя, його залежності від рівня економічного розвитку країни і визначення параметрів оцінки рівня щаст...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Published inСоціально-економічні відносини в цифровому суспільстві no. 1 (37)
Main Authors Лариса Ноздріна, Ірина Жеребило, Олена Волошок
Format Journal Article
LanguageEnglish
Published FINTECH Alliance LLC 26.02.2020
Subjects
Online AccessGet full text
ISSN2786-5800
2786-5819
DOI10.18371/2221-755x1(37)2020208380

Cover

More Information
Summary:Описано теоретичні і методологічні підходи до визначення та виміру економіки щастя. Теоретичне підгрунтя економіки щастя передбачає дослідження економічних та інших факторів, що визначають людське щастя, його залежності від рівня економічного розвитку країни і визначення параметрів оцінки рівня щастя суспільства в цілому. Висвітлено «парадокс Істерліна», що зазначає обмеженість впливу економічного зростання на рівень щастя громадян. Економіка щастя на макрорівні обумовлена щастям на мікрорівнях, у нашому дослідженні — в Університеті. Його метою було визначення рівня і вимірювання чинників щастя та їхнього впливу з урахуванням сучасних мережевих комунікацій на продуктивність і творчість студентів та викладачів ЗВО. Наведено результати дослідження 323-х студентів і викладачів різних ВНЗ України, опитаних за допомогою хмарної анкети, створеної за допомогою Google Form. Результати дослідження засвідчили, що більшість студентів і викладачів задоволені життям у ЗВО, вважають, що чинниками щастя є матеріальні, духовні та суспільні блага разом. Доведено, що молоді люди загалом щасливіші, аніж старші, оцінюють свій рівень щастя щодо своєї ролі в Університеті на «4» (за 5-бальною шкалою). Показано, що майже половина респондентів нераціонально використовують свій час у мережі «Інтернет», але їх це влаштовує; більша частина досліджуваних почувалися б щасливіше, якби максимально продуктивно використовували свій час і мали змогу більше витрачати часу на саморозвиток і творчість.
ISSN:2786-5800
2786-5819
DOI:10.18371/2221-755x1(37)2020208380