DEVELOPMENT OF HIGHER MEDICAL EDUCATION ABROAD IN THE STUDIES OF UKRAINIAN COMPARATIVISTS

• Published in: Медична освіта no. 3; pp. 64 - 69
• Main Author: Snitovska, O. Y.
• Format: Journal Article
• Language: English
• Published: 09.11.2024
• ISSN: 1681-2751; 2414-5998
• DOI: 10.11603/m.2414-5998.2024.3.14966

The article presents a synthesized historiographical analysis of Ukrainian pedagogical comparativistsʼ works on the development of higher medical education in foreign countries, identifying trends, achievements, bottlenecks, and prospects for studying this problem. The presented sample of dissertations, monographs, and textbooks demonstrated their narrow country-specific vector and similarity in formulating the subject of research. Historiographical and comparative analysis revealed similar approaches of scientists to determining trends in the development and functioning of national systems of professional training for doctors. These concern the preservation and expansion of decentralization in higher medical education management; strengthening the interaction of its various links; shifting emphasis in determining the prerequisites for the development of national higher medical education systems from “traditional” factors (political, socio-economic, cultural situation of the country, etc.) to clarifying the influences of international medical organizations and documents in the field of healthcare that substantiate general strategies for training doctors in higher medical education institutions, etc. Scientists also propose original approaches to studying the functioning of national systems of higher medical education. These are manifested in the development of authors periodizations and classifications of the specified process; thorough characteristics of university environments for training future doctors in different countries; comprehensive understanding of the determinants of their formation and development, which, in addition to social, economic, and cultural factors of the country's development, relate to the level of education of the population, its multiculturalism, the specifics of educational systems, etc. In these perspectives, the analyzed studies mark two main country-specific vectors of research in higher medical education: “overseas” (USA and Canada) and “European” (mainly Great Britain, Poland, and German-speaking countries). У статті здійснено синтезований історіографічний аналіз доробку української педагогічної компаративістики про розвиток вищої медичної освіти в зарубіжних країнах, визначено тенденції, здобутки, вузькі місця і перспективи вивчення цієї проблеми. Представлена вибірка дисертацій, монографій, навчальних посібників засвідчила їх вузький країнознавчий вектор та схожість формулювання предмета дослідження. Історіографічний і порівняльний аналіз виявив схожі підходи вчених до визначення тенденцій розвитку та функціонування національних систем професійної підготовки лікарів. Вони стосуються збереження та розширення децентралізації управління вищою медичною освітою; посилення взаємодії її різних ланок; зміщення акцентів при визначенні передумов розвитку національних систем вищої медичної освіти з «традиційних» чинників (політичне, соціально-економічне, культурне становище країни та ін.) на з’ясування впливів міжнародних медичних організацій та документів у галузі охорони здоров’я, що обґрунтовують загальні стратегії підготовки лікарів у закладах вищої медичної освіти тощо. Також науковці пропонують оригінальні підходи до вивчення функціонування національних систем вищої медичної освіти. Вони виявляються у розробці авторських періодизацій і класифікацій означеного процесу; ґрунтовних характеристиках університетських середовищ підготовки майбутніх лікарів різних країн; комплексному осмисленні детермінант їх становлення та розвитку, які, крім соціальних, економічних, культурних чинників розвитку країни, стосуються рівня освіченості населення, його полікультурності, специфіки освітніх систем тощо. В означених ракурсах проаналізовані дослідження, що позначають два основні країнознавчі вектори дослідження вищої медичної освіти: «заокеанський» (США і Канада) та «європейський» (головно Велика Британія, Польща і німецькомовні країни).